Мабуть, Поет і сам би не
хотів щоб його знаменна річниця відзначалася з великою пишністю. Та й час зараз
не той. Не до свят. Але як можна не доторкнутися до Кобзаря, коли саме тепер
народ починає розуміти слова: свобода, єдність, Україна?! Чи не про це ще в
позаминулому сторіччі писав Тарас Шевченко?
І ось – березень. Новітній
березень. Час, коли кожен з нас замислюється над тим хто він є; коли, навіть,
мимо волі згадуються вивчені ще у шкільні роки рядки «Поховайте, та вставайте!
Кайдани порвіте…». У народі кажуть: «Як
у воду дивився». Може й справді – пророк?
Захід, про який хочу
написати, міг би і не відбутися. Донецьк не залишився осторонь народного руху,
який хвилею пройшов через всю Україну. Але, все ж таки, 5 березня 2014 року
громадська організація «Україна-Польща-Німеччина-Франція» зібрала за круглим
столом літературні об’єднання та організації Донеччини, щоб вшанувати пам’ять
Т.Г. Шевченко. На свято завітали: літературна асоціація «Современник» м. Дружківка
(керівник Тетяна Тан), літературне об’єднання ім. В.М. Сосюри м. Дебальцеве
(керівник Олександр Морозов), творче об’єднання «Суцвіття» м. Красноармійськ
(керівник Віталій Михайлов), літературний клуб Горлівського інституту іноземних
мов (керівник Наталія Ковальська) та шанувальники поезії Шевченка. Із вітальним словом перед присутніми
виступила голова громадської організації «Україна-Польща-Німеччина-Франція»
Катерина Скнарь. А потім звучали вірші Поета. Гості щиро дякували Віктору
Самойленко, члену горлівського літературного об’єднання «Забой», який читав
поему «Сон». А потім слово взяли студенти літературного клубу ГІІМ. Вони читали
вірші Тараса Шевченка різними мовами: англійською (Юлія Мазкун та Надір
Мірзоєв), французькою (Катерина Дугарова), німецькою (Тетяна Фатьянова),
грецькою (Анна Павлова), українською (Анастасія Клименко та Олексій Рокицький).
Переклади віршів Кобзаря багатьма мовами дійсно зробили його всесвітньо відомим
Поетом. Організатори заходу зробили дуже цікаве слайд-шоу, розказали про
пам’ятники Шевченку, які є в багатьох країнах світу. І знову звучали вірші. Тільки вже написані
про Кобзаря. Свої твори читали Олександр Морозов, Надія Боро, Тетяна Тан, Віталій
Михайлов, Наталія Ковальська, Лариса Колодій, Олександр Пугач. Приємно, що до
голосів вже відомих донбаських авторів додалися молоді голоси горлівчан. І це
дає змогу говорити, що літературний процес у Донецькому краї стає все
потужнішим.
Час сплив непомітно.
Зроблено фото. Записані телефонні номери нових знайомих. Отримані запрошення
взяти участь у конкурсах та фестивалях. Все ж таки здорово, що у нас є
Шевченко!
Наталія Ковальська
Комментариев нет:
Отправить комментарий