До участі у вечорі залучились студенти Валерія Колпікова, Вікторія Рижкова, Тетяна Кулаковська, Дмитро Луньов, Сергій коваленко, Кость Єсаулов.
Палке слово Шевченка, перейняте безмежно любов’ю до свого народу, залишається і в наші часи життєдайним джерелом, нестерпним стимулом національного і духовного відродження сучасної України. Правильно кажуть, що Шевченко – це код нації, а в його поезії закодовані генетичні основи української духовності.
Я ніс вогонь крізь чорноту обмов
Крізь морок тюрем, через грати відчаю,
Він погасав, але я знов і знов
Од свого серця цю свічу засвічував.
Центральна міська бібліотека ім. Т.Шевченка
Комментариев нет:
Отправить комментарий